Комунальний заклад «Харківський ліцей № 14 Харківської міської ради»

 





Сторінка соціального педагога

 

Графік роботи

соціального педагога Харківського ліцею №14

Золоташко Яни Володимирівни

у 2023 / 2024 навчальному році

 

 

Понеділок:                             17:45 – 20.45

Вівторок:                                17:45 - 20.45

Середа:                                   17:45 - 19.45

Четвер:                                   17:45 - 19.45

П’ятниця:                               17:45 - 19.45

 



 

 

 

 

Легко і просто в першому класі: як адаптувати дитину до школи

 

Учитель — напарник
Дитині, яка щойно змінила свій статус на школяра, варто пояснити, що вчитель завжди допоможе. Тому не потрібно соромитися ставити їй чи йому запитання. З будь-якого питання, яке турбує, можна звертатися до вчителя: щодо роботи чи туалету, коли не зрозумів, куди піти, коли холодно чи хочеш пити — перепитай учителя, він завжди допоможе тобі, однак потрібно буде почекати.
Дитина має розуміти, що вчитель — один на клас, а дітей багато. Тому задовольнити одночасно всіх він/вона не може. Потрібно трішки зачекати своєї черги. Але важливо поселити в голові дитини думку, що з будь-якого приводу вона має звернутися саме до вчителя.
 
Oбраз учителя має бути позитивним
Часто батьки не зовсім погоджуються з діями чи правилами, якими керується вчитель у своїх діях. Та ніколи не можна обговорювати з негативної сторони вчинки вчителя чи його поведінку. Адже дитина не завжди вловлює суть розмови і може помилково сформувати загальне негативне враження не лише про вчителя, а й про школу загалом.
 
Школяр — це круто
Щоб пришвидшити процес адаптації, варто обговорити з дитиною, чим саме відрізняється школа від садочка. Школяр — це інший статус для дитини. Поясніть: «Ти подорослішав, і тепер ти в статусі школяра. Це дуже круто! Тепер тебе навчатимуть писати і читати, тому необхідно буде трохи довше сидіти за партою, проте це не на цілий день! І вже з обіду ти матимеш вільний час для інших улюблених справ».
Якщо знаєте, що найближчим часом плануються екскурсії, покажіть школу з позитивної сторони: тепер діти всі разом їздитимуть на екскурсії і пізнаватимуть світ навколо. Поясніть, що в самій школі дітки менше граються, зате навчаються лише півдня.
 
Важливість довірливих стосунків
Найважливіше в цей час — закріпити довірливі стосунки між дитиною і батьками. Це означає, що кожного дня дитина та батьки мають поговорити про те, як минув день у школі. Важливо: ця розмова не повинна мати вигляд допиту чи тотального контролю — запитання варто ставити зі спокійною інтонацією з нотками цікавості.
Під час цієї розмови ми в жодному разі не засуджуємо дитину за її почуття чи страхи. Дорослим варто більше слухати, ніж говорити — використати техніку активного слухання. Слід почути дитину й вибудувати зворотний зв’язок.
Якщо дитина, наприклад, прийшла і сказала, що їй було страшно, не потрібно радити їй що робити. А тим паче — казати щось на кшталт: «Та ти чого, це ж зовсім не страшно!» Просто поставте їй більше уточнювальних запитань. Спочатку поверніть емоцію дитини, скажіть: «Я розумію, тобі було страшно», а далі ставте уточнювальні запитання: «Як гадаєш, чому це сталося?», «А як ти думаєш, як можна вирішити ситуацію, що склалася?»
Не давайте дитині готових рішень, не пропонуйте поради, адже вона має навчитися вирішувати самостійно.
У 7 років дитина вже сама знає тисячі рішень ситуацій, краще вислухайте її і підбадьорте. Зараз найкращий час для батьків: із позиції контролю варто перейти на позицію людини, яка підтримує та вислуховує. Якщо дитина не хоче розповідати про школу, це означає, що потрібно знайти ключик, щоб дитина відкрилася. Можна застосувати такі фрази, які викличуть дитину на діалог: «Що тобі найбільше сподобалося в школі?» і «Що тобі найменше сподобалося сьогодні?», «Із ким ти сьогодні подружився?»
Або спробуйте знайти точку входу в розмову, граючи разом у гру «Якого кольору в тебе сьогодні настрій?» Батьки можуть почати самі й назвати колір, з яким асоціюють сьогоднішній день, і розповісти чому. А коли черга дійде до дитини і вона назве свій колір, запитати її, а що саме цей колір для неї означає.
 
Учитель — ключова фігура
Батьки формують самооцінку дитини до 7 років — це позитивне або негативне ставлення до себе. А вчитель формує соціальну оцінку — тобто, яка дитина в колективі: кмітлива, швидка, занудна, смішна, конфліктна чи неконфліктна.
Для дитини перший учитель є дуже великим авторитетом, тому важливо, яким цей учитель буде. У дитини є певна ідеалізація. Тому якщо вчитель починає формувати негативну самооцінку дитини, критикує привселюдно чи принижує особистість («Ти ледар! Подивись на себе…»), батьки мають переговорити з учителем.
Поведінку і вчинки критикувати можна, переходити на особистості — ні! Якщо ж учитель повірив у дитину та зміг надихнути її в перші роки навчання — це позитивно відіб’ється на всьому подальшому житті дитини.
Тому навіть якщо вчитель має якісь претензії до поведінки чи успішності вашої дитини і розповідає вам про це, то навіть якщо вам справді соромно за дії дитини, не перекладайте це на школяра. Зупиніться й спробуйте зрозуміти дитину. Адже за поганою поведінкою стовідсотково стоїть якась проблема: чи то брак підтримки вдома чи в класі, можливо, її цькують у школі, або вона надзвичайно боїться.
 
Місточки довіри і підтримки
Пишіть своїй дитині листівочки і кладіть непомітно в портфель чи кишеню. Прості фрази або схеми типу «Я люблю тебе», «Привіт», «Гарного дня» — будуть приємним сюрпризом для юного школяра та нагадають про близькість батьків. Придбайте чи зробіть символічний амулет для дитини від мами і тата і разом вигадайте історію. Щоразу, як дитина сумуватиме за батьками в школі, вона зможе діставати амулет й одразу відчуватиме їх поруч.
Покладіть дитині із собою улюблене печиво чи щось смачненьке, що нагадуватиме дитині в школі, як сильно про неї піклуються батьки. Якщо правила школи не забороняють, дайте дитині із собою годинник-телефон (тільки попередньо навчіть ним користуватися). У такий спосіб ви зможете обмінюватися сердечками, аудіоповідомленнями, а дитина буде певна, що за потреби легко зв’яжеться з батьками.
Підтримайте бажання дитини дружити з іншими однокласниками поза школою. Так вона матиме ще одну точку опори крім учителя. А також підтримку в школі від найкращого друга.

 

Рекомендаціі соціального педагога під час воєнного стану:

Що ми говоримо дітям.

Чим меньша дитина, то менше інформації. Будь-яка дитина будь-якого віку перебуває у контакті з почуттями дорослого. Навіть якщо ми нічого не говоримо, але переживаємо, дитина «втягується» в нашу вирву. Чим активніші емоції, тим важливіше раціоналізація — пояснення.

Дитині до двох років можна просто говорити (навіть подумки) – я з тобою. Ти в безпеці. Я впораюся. Я можу подбати про тебе та про себе. Дитину важливо обіймати або хоча б торкатися тіла, важливо, щоб ніжки дитини і спинка відчували опору.

Дитині до 10 років можна сказати: «мама/тато засмутилися, бо дізналися новину. Далеко (важливо дистанціювати дитину від події) кілька (важливо визначити кількість) людей, які дуже злилися та  зробили іншим боляче. (Вони повелися погано, пошкодивши, зруйнувавши, зробивши боляче). Зараз багато людей піклуються та виправляють те, що можна виправити. Дуже шкода постраждалих… Ми можемо про них (подумати, помолитися, побажати гарного, поставити свічку, покласти квіти). Але ми в безпеці. Тато та мама поряд з тобою. Ми про тебе дбаємо і піклуємося».

Дуже важливим є акцент на тому, що — Від того, що у світі є група жорстоких людей, сам світ не поганий. І більшості людей можна довіряти.Звичайно, якщо дитина зовсім не ставить запитань, ми обмежуємося короткою фразою. Якщо дитина запитала - коротко відповідаємо, чекаючи наступного питання.

Відповідати на запитання дитини обов'язково. Якщо відповіді ми не маємо, її важливо разом зі старшою дитиною шукати в інтернеті, у авторитетних знайомих. Говорити можна лише зі стану своєї дорослої стабільності.Дитині будь-якого віку небезпечно дізнаватися про трагедії з телевізійних новин. Кордон між фантазійним (екранним) життям та об'єктивною реальністю розмито. Багато дітей переносять усе, що бачать на екрані, — у свій внутрішній світ. Для них це може бути граничним навантаженням.Складна тема – привід поговорити.Слова, які важливо чути дитині:Зараз ми у безпеці. Я і багато людей зробимо все, щоб ми були у безпеці.У всіх своя доля та своє життя. Я вірю в твою і нашу щасливу та добру долю.Поганих людей набагато менше, ніж добрих. Давай згадаймо тих, хто тебе любить і тих, хто дбає про тебе.

Збираю себе

1. Що я ВТРАТИВ?

Відпускаємо минуле. Напишіть список того, що ви втратили. І дозвольте собі сумувати! Поплачте та відпускайте, щоб це не зжирало вас із середини.Відпускайте минуле. Воно вже минуло, наше справжнє інше, живіть тут і зараз.

2. Що я МАЮ ЗАРАЗ?

Що я маю сьогодні.Напишіть список із 5-10 речей, які є у вас, навіть якщо це запасна білизна.Назвіть 5 добрих дій, які сталися з вами сьогодні:- пив чай- є де спати- тихо навколо- є що їсти- мене обіймали. ДЯКУЙТЕ!

3. Що я МОЖУ?

Що я можу ЗАРАЗ! Порахуйте усі свої ресурси – фінансові, фізичні, психологічні, професійні.Просіть про допомогу! Поговоріть із кимось про це, зараз не соромно просити.АЛЕ! Пам'ятайте, що ви маєте сили, ресурси, навички, моральний дух! ЦІНУЙТЕ!

4. Що я ХОЧУ?

Які в мене є бажання?У складних ситуаціях нам потрібно питати себе про свої бажання, бо вони є наша мотивація. Не забувайте про свої потреби, навіть маленькі.Хоча б щодня задовольняйте свої потреби, навіть маленькі! РОБІТЬ ДЛЯ СЕБЕ ПРИЄМНОСТІ!

5. Що я РОБЛЮ?

Мої найближчі кроки. Плануйте навіть прості кроки, як, наприклад, сходити в душ, відвідати магазин.Заповнюйте свій час! Якщо ви вже зорієнтувалися зі своїми ресурсами, допомагайте іншим та собі.Найгірше бути пасивним. Але, навіть на це ви маєте трохи права та часу.

ДІЙТЕ!

Як не вигоріти і поповнювати внутрішні ресурси щодня.

 1. Перевірити, чи ваш тил захищений, чи ваша родина наразі не потребує вашої допомоги.

 2. Не братися відразу за все і намагатися все виконати. 

 Ви маєте рацію, пріорітет визначити важко, а деколи, – не можливо, особливо наразі, тому: 

Працюйте командою і поділіть проблему на ділянки- сектори, працюйте по плану. Мультітаскінг веде до швидкого згорання усіх ресурсів. 

 3. Делегуйте роботу, якщо бачите, що вже не тягнете. Коротка пауза-задаток покращення працездатності. 

 4. КОЖНОГО вечора підводьте позитивний баланс дня, починаючи з вечору і рухаючись у зворотньому напрямку до початку дня, фокусуючи увагу на тому, що  ВДАЛОСЯ виконати. 

 Почуття провини за невиконані речі — найефективніші пожирачі енергії. Вони не дають спати вночі і впливають на якість роботи наступного дня. Накопичуючись, негативні оцінки зробленого/ не зробленого за день,  сприяють розвитку тривожних станів. ️

 5. Подякуйте собі за ефективно прожитий день. 

 6. Декілька разів на день, наприклад,кожні 3 години приділіть увагу знищенню фізіологічної  складової стресу, — займіться своїм  тілом,  робіть фізичні вправи хоча б по 30 хвилин, двічі чи тричі на день.  Фізичні вправи розщеплюють стрес-гормони. 

 7. Якщо є можливість відпочити вдень, зробити так званий «павернеп»,– тобто, короткий сон за 20 хвилин, це дуже і дуже гут! 

Коротка сієста поповнює ресурс і покращує нічний сон. 

 8. Обов’язково навчитися відключатися, вимикати думки, наприклад за допомогою вправи "Затишне містечко"

 9. Проводьте час разом з друзями, не спілкуючись хоча б короткий час про роботу. 

 10. Якщо ви вирішили займатися своєю справою довго, потурбуйтеся про своє тіло,- його сили, на жаль, обмежені:  їжте, намагайтеся поспати, пийте достатньо води і пам‘ятайте : 

 Ви — великий ресурс, ви той, хто допомагає, але ваше тіло і душа така ж сама, як і у людей, які потребують вашої допомоги. Щоб допомогти іншому, рівень вашого ресурсу має бути вищим, ніж у тих, кому ви допомагаєте.

 

Як надихнути учнів у цей непростий час:

  • Розповідайте дітям про героїв сучасності. ЗСУ, волонтери, звичайні люди, які роблять неможливе — розповідайте ці історії учням. Надихати можна і героїчною історією українського народу. Шукайте героїв  як у фольльорі, так і в сучасних реаліях. Легенди про вкрадений танк та збитий банкою помідорів дрон це просто must have.
  • Зверніться до творчості Тараса Шевченка. Зараз він як ніколи актуальний. І акцентуйте, що «на оновленій землі врага не буде супостата» і «поборемо». Бо це правда.
  • Психологічна підтримка та спілкування — головна мета навчання нині (У цьому навчальному році МОН рекомендує будувати свої уроки за схемою, завдяки якій можна налагодити психологічний зв’язок із учнями). Головне завдання – створити на уроках довірливу і невимушену атмосферу поваги й взаємної підтримки, де учні не бояться ділитися своїми думками та емоціями. Навчання у такий складний час – це новий виклик для педагогів, але знайте, що ваша безумовна любов до дітей, підтримка допоможе їм стабілізувати психологічний стан.
  • Стабільний дорослий - Усім своїм виглядом педагог повинен випромінювати спокій, впевненість, добродушність та готовність вислухати й розрадити.
  • Віра - Насамперед скажіть учням, які ви раді бачити їх живими та здоровими, наголосіть, що пишаєтеся їхньою стійкістю й умінням справлятися з труднощами.
  • Похвала. Добре було б для кожного учня підібрати особливі слова похвали, які підкреслювали б її найкращі риси, а наприкінці – додати, що всі ваші учні для вас супергерої. 
  • І головне — показуйте власний приклад. «Дорослий» дорослий у цій ситуації — найкраща опора для дитини. Вірте в ЗСУ та перемогу. Бо все буде Україна.
  • Три «дякую» собі після уроку.

 

БАТЬКИ, БУДЬТЕ УВАЖНІ!

Останнім часом серед молоді набуває популярності молодіжний рух "Редан".

"ПВК Редан" - так називають нову агресивну субкультуру, яка останнім часом поширюється в Україні. Її учасниками часто стають підлітки і влаштовують масові бійки. Ця субкультура пішла з популярного японського підліткового аніме Hunter x Hunter, де було бандитське угруповання "Редан".

Цей рух зародився в росії, де підлітки влаштовували масові заворушення у торгових центрах. Тоді, 24-25 лютого, було затримано близько 300 неповнолітніх порушників.

Нерідко представники субкультури мають довге волосся, одяг із зображенням павуків та цифрою 4. "Реданівці" перебувають у конфронтації із так званими "оффніками" (футбольні фанати). Їхні Telegram-канали та чати наповнені дописами про "оффніків" та погроз на їхню адресу, саме із ними "ПВК Редан" намагаються влаштовувати масові бійки. Члени ПВК "Редан" збираються у великі групи і влаштовують масові бійки з національними меншинами або представниками субкультур.

Так, подібні зібрання молодих людей були помічені і в Україні: в Києві, Львові, та Харкові, Вінниці.

 

Від булінгу до кібербулінгу

Наголошуємо, на сьогодні, в умовах дистанційного навчання під час війни, учнівська молодь переважно спілкується в соціальних мережах. Ризики фізичної і психологічної безпеки, з якими стикаються підлітки, зростають. До фізичної небезпеки додається небезпека в інтернеті, а різновидів кібербулінгу стає дедалі більше. Тому педагогічним працівникам, батькам більшу увагу слід приділити своїм учням та  дітям.

            КІБЕРБУЛІНГ – психологічне насильство та агресія у соціальних мережах. Віртуальні агресори публікують інформацію, яка принижує жертву, відправляють їй повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

         За результатами опитування ЮНІСЕФ та Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка кожен п’ятий підліток в Україні (21,5 %) стає жертвою онлайн-знущань, а 21,1 % опитаних школярів відзначають, що ображали у соціальних мережах своїх колег по навчанню.

            КІБЕРБУЛІНГ може починатись як жарт, якась забавка, але згодом перетворюється в переслідування і психологічний тиск, залякування. Дуже часто діти не розуміють, як себе поводити, бояться покарання, соромляться говорити про такі випадки. Та й більшість батьків часто не розуміють, як захистити свою дитину в мережі інтернет.

Різновиди кібербулінгу:

– використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму;

– анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова;

– кіберпереслідування – це одна з найжахливіших форм. Жертву приховано вистежують для скоєння нападу, побиття, зґвалтування. Кривдники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя;

– тролінг – розміщення в Інтернеті провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками;

– хепі-слепінг  (“радісне побиття”) – назва закріплена за відеороликами із записами реальних сцен насильства, які розміщуються в мережі Інтернет  без згоди жертви;

– сексуальні посягання – з появою інтернету сексуальні збочення вийшли на новий рівень. Педофіл, замаскувавшись під фейковим ім'ям чи прикинувшись другом батьків, може запросити дитину на зустріч чи вивідати в неї час та місце, коли вона буде сама;

– відчуження – будь-яка людина рано чи пізно хоче бути включеним в якусь групу. Виключення з неї сприймається дуже гостро, болісно. У дитини падає самооцінка, руйнується його нормальний емоційний фон.

Причини та ознаки кібербулінгу.

         Дуже часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний. У реальності чи в інтернеті практично однаково розкриваються стосунки «агресор-жертва». Таким чином,  булінг сьогодні стає кібербулінгом. На цей факт слід звертати увагу батьків, особливо, якщо були випадки знущань з їх дитини.

         Але в соціальних мережах діти можуть спілкуватись і з людьми, яких вони зовсім не знають в реальному житті. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність.

КІБЕРБУЛІНГ МАЄ ДЕКІЛЬКА ПРОЯВІВ (ОЗНАК),

ЖОДЕН З ЯКИХ НЕ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ МОЖНА ІГНОРУВАТИ:

– відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;

– троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);

– демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;

– створення груп ненависті до конкретної дитини;

– пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;

– провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”, “Червона сова” та ін.);

– надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям).

Наслідки кібербулінгу:

– психологічно зламана особистість;

– замкненість у собі;

– відчуження від реального життя;

– боязнь спілкуватися з однолітками;

– суїцидальні наміри;

– адміністративна та кримінальна відповідальність (штраф, ув`язнення);

– осуд оточуючих.

Рекомендації батькам  

щодо виявлення випадків цькування та захисту дитини від кібербулінгу.

Наслідки булінгу.

         В першу чергу треба розуміти, що жодне насилля вчинене стосовно дитини не проходить безслідно. Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати доволі довгий час. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найстрашніше те, що булінг може стати причиною  суїцидальних думок та намірів. В тому випадку коли дитина не має з ким порадитись та отримати підтримку, самостійно знайти вихід з ситуації що склалась. Тому, перш за все, батьки педагогічні працівники мають підтримати дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться, але це не так.

Як почати говорити з дитиною про булінг.

          Якщо дитина повідомляє вам про те, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть дитину за те, що вона набралася сміливості і розповіла вам про це, і зберіть інформацію (при цьому не варто сердитися і звинувачувати саму дитину ). Підкресліть різницю між доносом, з метою просто доставити комусь неприємність, і відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Одним зі способів почати говорити з дитиною про булінг є спільний сімейний перегляд фільмів відповідної тематики, так звана фільмотерапія.

            Список фільмів на тему: «Керрі» (1976), «Опудало» (1983), «Серце Америки» (2002), «Піф-паф, ти мертвий» (2002), «Клас» (2007), «13 причин чому» (2017).  

            Переглядаючи фільм, дитина може провести паралель з тим, що відбувається з нею, побачити свою ситуацію і поділитися з батьками.

Щоб захистити дитину від кібербулінгу треба:

– здійснювати батьківський контроль (але робити це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – можна обмежити доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядати історію браузеру);

– застерігати від передачі інформації у мережі.

Пояснювати, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – ця і подібна інформація має бути конфіденційною;

– навчити молодь критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в вірогідності – звертатися до дорослих за допомогою;

– розказувати дітям про правила поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.

            Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь.

            На це є декілька причин:

  • страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;
  • страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;
  • страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;
  • страх з’сувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.

          Наголошуємо на тому, що боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернет-просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки дій. Тому, найкраще що можуть зробити батьки та вчителі – виховувати в дитині упевненість в собі, розказувати їй про небезпеку, будувати довірливі відносини. Тоді у разі виникнення такої негативної ситуації дитина одразу ж  буде звертались по допомогу дорослих, яким довіряє.

            ШАНОВНІ ДОРОСЛІ!

            Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, адже, бути уважними, розуміючими, турботливими, ніжними, люблячими  – так просто. Любіть своїх дітей.  Бажаємо Вам і вашим родинам – здоров’я, щастя, МИРУ і любові! 

➡Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111. 

➡ Якщо вам необхідна правова допомога, зателефонуйте до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги - 0 800 213 103. 

 

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ: корисні посилання

https://stop-sexting.in.ua/ - проєкт про безпеку дітей в Інтернеті

https://osvita.diia.gov.ua/ - cеріал для батьків «Безпека дітей в Інтернеті»

https://www.youtube.com/watch?v=yiWgkxsT6OE - Батьки та діти в Інтернеті: путівник безпечних мандрів

 

 

 

Психологічна підтримка учасників освітнього процесу під час війни

1. Розроблено курс підвищення кваліфікації для освітян «Перша
психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після
завершення воєнних дій» https://hryoutest.in.ua/courses/programa-
pidvishchennya-kvalifikaciji-psihologichnoji-pidtrimki-dlya-osvityan-ta-
batkiv.

Інформаційна підтримка:
1) Освітяни зможуть надавати якісну першу психологічну допомогу
https://mon.gov.ua/ua/news/osvityani-zmozhut-nadavati-yakisnu-pershu-
psihologichnu-dopomogu

2) понад 600 тисяч освітян опановуватимуть навички надання першої
психологічної допомоги https://mon.gov.ua/ua/news/ponad-600-tisyach-
osvityan-opanovuvatimut-navichki-nadannya-pershoyi-psihologichnoyi-
dopomogi

3) Перша психологічна допомога: курс підвищення кваліфікації пройшли
понад 7 тис. освітян https://mon.gov.ua/ua/news/persha-psihologichna-
dopomoga-kurs-pidvishennya-kvalifikaciyi-projshli-ponad-7-tis-osvityan

2. Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм
дій» https://mon.gov.ua/ua/news/metodichni-rekomendaciyi-persha-
psihologichna-dopomoga-algoritm-dij

3. Для підтримки дітей, особливо з ООП створено телеграм канал
«Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny  (майже 13 тис.
підписників) а для підтримки дорослих «Подбай про себе»
https://t.me/PodbayProSebe (майже 2 тис. підписників). Інформаційна
підтримка:
1) Підтримка дітей: поради для вчителів
https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimka-ditej-poradi-dlya-vchiteliv
2) Канал «Підтримай дитину» об’єднав понад 12 тис. батьків і вчителів
https://mon.gov.ua/ua/news/kanal-pidtrimaj-ditinu-obyednav-ponad-12-tis-
batkiv-i-vchiteliv

3) Психологи і педагоги дбають про психічне здоров’я дітей та дорослих
https://mon.gov.ua/ua/news/psihologi-i-pedagogi-dbayut-pro-psihichne-
zdorovya-ditej-ta-doroslih

4) Як пережити горе та втрату – поради психологів
https://mon.gov.ua/ua/news/yak-perezhiti-gore-ta-vtratu-poradi-psihologiv
5) «Підтримай дитину»: захисники і захисниці України читають казки та
вірші   https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-zahisniki-i-zahisnici-ukrayini-chitayut-kazki-ta-virshi
6) Контроль емоційного стану під час війни – пояснення психологів
https://mon.gov.ua/ua/news/kontrol-emocijnogo-stanu-pid-chas-vijni-
poyasnennya-psihologiv

7) Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану? – поради
психологів https://mon.gov.ua/ua/news/yak-kontrolyuvati-emocijnij-stan-
pid-chas-voyennogo-stanu-poradi-psihologiv

8) Поради команди «Підтримай дитину»: як допомогти дітям з ООП
опанувати нову навичку https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-komandi-
pidtrimaj-ditinu-yak-dopomogti-dityam-z-oop-opanuvati-novu-navichku

9) Ефективні поради від емоційного вигорання під час війни
https://mon.gov.ua/ua/news/efektivni-poradi-vid-emocijnogo-vigorannya-
pid-chas-vijni

10) Посттравматичний стресовий розлад в умовах війни: роз’яснення
психологів https://mon.gov.ua/ua/news/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-
v-umovah-vijni-rozyasnennya-psihologiv

11) Симптоми посттравматичного стресового розладу в умовах війни
https://mon.gov.ua/ua/news/simptomi-posttravmatichnogo-stresovogo-
rozladu-v-umovah-vijni

12) Діагностика ПТСР в умовах війни: поради психологів
https://mon.gov.ua/ua/news/diagnostika-ptsr-v-umovah-vijni-poradi-
psihologiv

13) Посттравматичний стресовий розлад в умовах воєнних дій: методи
лікування https://mon.gov.ua/ua/news/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-v-
umovah-voyennih-dij-metodi-likuvannya

14) Поради психологів проєкту «Підтримай дитину» для освітян та
батьків, які займаються з дітьми із ООП
https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-psihologiv-proyektu-pidtrimaj-ditinu-
dlya-osvityan-ta-batkiv-yaki-zajmayutsya-z-ditmi-iz-oop

15) Як говорити з учнями на складні теми? Поради для педагогів від
психологів проєкту «Підтримай дитину»
https://mon.gov.ua/ua/news/yak-govoriti-z-uchnyami-na-skladni-temi-
poradi-dlya-pedagogiv-vid-psihologiv-proyektu-pidtrimaj-ditinu

16) Психологи проєкту «Підтримай дитину» пояснюють, чому дітям
часом важко спілкуватися https://mon.gov.ua/ua/news/psihologi-
proyektu-pidtrimaj-ditinu-poyasnyuyut-chomu-dityam-chasom-vazhko-
spilkuvatisya

17) Як підтримати дитину, яка переживає посттравматичний стрес:
поради для батьків https://mon.gov.ua/ua/news/yak-pidtrimati-ditinu-
yaka-perezhivaye-posttravmatichnij-stres-poradi-dlya-batkiv

18) Як виникає та впливає злість на стан людини під час війни?
https://mon.gov.ua/ua/news/yak-vinikaye-ta-vplivaye-zlist-na-stan-lyudini-
pid-chas-vijni

19) Чек-лист на канікули: 8 кроків для організації ранкового простору
дитини https://mon.gov.ua/ua/news/chek-list-na-kanikuli-8-krokiv-dlya-
organizaciyi-rankovogo-prostoru-ditini

20) Підтримай дитину: типові реакції дитини 12-18 років під час
травматичних подій https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-tipovi-
reakciyi-ditini-12-18-rokiv-pid-chas-travmatichnih-podij

4. Розроблено анімаційний ролик «Як говорити з дитиною про війну. 7
порад від психологів”  https://mon.gov.ua/ua/news/yak-govoriti-z-
ditinoyu-pro-vijnu-7-porad-vid-psihologiv-u-mezhah-proyektu-pidtrimaj-
ditinu

5. Організовано серію вебінарів:
1) для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів «Психологічна травма:
основні відомості та першочергові кроки»
https://mon.gov.ua/ua/news/osnovni-vidomosti-ta-pershochergovi-kroki-
pid-chas-psihologichnih-travm-vidbuvsya-seminar-dlya-fahivciv-irc

2) вебінар-практикум для освітян «Техніки роботи зі стресом та тривогою
для дорослих та дітей» https://mon.gov.ua/ua/news/11-travnya-vebinar-
praktikum-dlya-osvityan-tehniki-roboti-zi-stresom-ta-trivogoyu-dlya-
doroslih-ta-ditej

3) для поліцейських підрозділів ювенальної превенції Національної
поліції України та державних службовців МВС «Психологічна травма
в дітей шкільного віку: причини, ознаки, наслідки»
https://www.facebook.com/UAMON/videos/549314236943351/
6. Спільно з ЮНІСЕФ:
1) Поради від експертів ЮНІСЕФ: “Як підтримати дітей у стресових
ситуаціях” https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-yak-
pidtrimati-ditej-u-stresovih-situaciyah

2) Стартує набір на групи психологічної підтримки вчителів у межах
проєкту «Поруч» https://mon.gov.ua/ua/news/startuye-nabir-na-grupi-
psihologichnoyi-pidtrimki-vchiteliv-u-mezhah-proyektu-poruch

3) Поради експертів ЮНІСЕФ: як говорити з дітьми про смерть близької
людини https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-ekspertiv-yunisef-yak-govoriti-
z-ditmi-pro-smert-blizkoyi-lyudini

4) Як доглядати за дитиною під час війни і вимушеного переміщення:
поради від експертів ЮНІСЕФ https://mon.gov.ua/ua/news/yak-
doglyadati-za-ditinoyu-pid-chas-vijni-i-vimushenogo-peremishennya-
poradi-vid-ekspertiv-yunisef

5) ЮНІСЕФ запускає індивідуальні психологічні консультації для дітей і
батьків https://mon.gov.ua/ua/news/yunisef-zapuskaye-individualni-
psihologichni-konsultaciyi-dlya-ditej-i-batkiv

7. Спільно з #stop_sexтинг
1) Актуальні матеріали щодо психологічної підтримки та захисту дітей
від сексуального насильства в інтернеті
https://mon.gov.ua/ua/news/aktualni-materiali-shodo-psihologichnoyi-
pidtrimki-ta-zahistu-ditej-vid-seksualnogo-nasilstva-v-interneti

2) та інші пости
8. Інші матеріали:
1) Поради з надання першої психологічної допомоги людям, які
пережили кризову подію https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-z-nadannya-
pershoyi-psihologichnoyi-dopomogi-lyudyam-yaki-perezhili-krizovu-
podiyu

6) Асоціація психологів Португалії презентувала посібник «Розмови про
війну» для батьків і опікунів дітей
https://mon.gov.ua/ua/news/asociaciya-psihologiv-portugaliyi-prezentuvala-
posibnik-rozmovi-pro-vijnu-dlya-batkiv-i-opikuniv-ditej

7) Поради від експертів ЮНІСЕФ: «Правила підтримки дитини під час
евакуації» https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-
pravila-pidtrimki-ditini-pid-chas-evakuaciyi

8) Для українських учителів створять інтерактивні групи психологічної
підтримки https://mon.gov.ua/ua/news/dlya-ukrayinskih-uchiteliv-stvoryat-
interaktivni-grupi-psihologichnoyi-pidtrimki

9) «Час поговорити»: в Україні запустили унікальну програму для
психологічної підтримки в міні-групах https://mon.gov.ua/ua/news/chas-
pogovoriti-v-ukrayini-zapustili-unikalnu-programu-dlya-psihologichnoyi-
pidtrimki-v-mini-grupah

10) 25 травня – презентація буклета з управління тривогою
https://mon.gov.ua/ua/news/25-travnya-prezentaciya-bukleta-z-upravlinnya-
trivogoyu

11) 4 липня – презентація посібника для освітян про адаптацію до умов
воєнного часу https://mon.gov.ua/ua/news/4-lipnya-prezentaciya-
posibnika-dlya-osvityan-pro-adaptaciyu-do-umov-voyennogo-chasu

12) Створено курс «Як підтримати дитину під час війни?»
https://mon.gov.ua/ua/news/stvoreno-kurs-yak-pidtrimati-ditinu-pid-chas-
vijni

9. Розроблено інформаційний комікс для дітей у воєнний стан – це збірка
інформаційних порад для дітей та їхніх близьких
https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-
informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan

1) Продовжуємо публікувати поради для дітей та їхніх близьких у межах
інформаційного коміксу під час воєнного стану в нашій державі.
https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-
informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan

2) У межах інформаційного коміксу для дітей у воєнний стан захисник
України знайомить читачів із пілотом
https://mon.gov.ua/ua/news/zahisnik-ukrayini-znajomit-ditej-iz-pilotom-
mon-prodovzhuye-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan

3) У межах інформаційного коміксу захисник України знайомить
дітлахів із новим героєм – рятувальником.
https://mon.gov.ua/ua/news/informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-
stan-zahisnik-ukrayini-znajomit-malechu-z-ryatuvalnikami

4) Знайомить з капітаном українського флоту ЗСУ https://mon.gov.ua/ua/news/zahisnik-ukrayini-znajomit-ditej-iz-kapitanom-ukrayinskogo-flotu-zsu-mon-prodovzhuye-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan
5) Знайомить дітей із лікарями https://mon.gov.ua/ua/news/informacijnij-
komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan-zahisnik-ukrayini-znajomit-ditej-iz-
likaryami

6) Актуальна інформацію оборонної сфери, про ЗСУ та реальну боротьбу
за правду, мир і свободу України  https://mon.gov.ua/ua/news/informacijnij-komiks-vid-mon-u-
voyennij-stan-zahisnik-ukrayini-prodovzhuye-pidtrimuvati-ditej

 

 

Тривога: причини, як проявляється.

  • Тривога — це негативно забарвлений настрій із почуттям занепокоєння, напруження та страху.                                                                
  • Це емоція, що викликає занепокоєння і збудження, і виникає в ситуації деякої невизначеності, коли ми очікуємо на якусь небезпеку (уявну чи об'єктивну), яка знаходиться в майбутньому.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ  ТРИВОГИ

  • Нестача внутрішнього ресурсу для досягнення цілей та результатів
  • Внутрішній конфлікт - це протиріччя між різноспрямованими бажаннями, прагненнями, інстинктами, яке, як правило, ми не усвідомлюємо, оскільки воно часто знаходиться на досить глибокому несвідомому рівні.
  • Розбіжності між діями та способами задоволення.
  • Психотравма
  • Самозалякування - Часто трапляється так, що ми самі створюємо свій тривожний стан, переживаючи про ті речі, які ми ніяк не можемо контролювати
  • Перенос - Нерідко, причиною тривоги може бути неопрацьовані стосунки з якоюсь важливою для вас людиною з минулого.
  • Копіювання батьківської моделі поведінки та переконань
  • Бажання все контролювати
  • Стримане чи пригнічене збудження

 

4 етапи допомоги 

1 етап - тілесний (нагодувати, напоїти обігріти).

2 етап – поведінковий (Безпека, захист, схвалення та спілкування).

3 етап – корекція та стабілізація – розвиваючі психологічні вправи на створення себе.

4 етап - Закріплення самостійне життя в ресурсі.

Антидоти тривоги:

1. Сон під важкою ковдрою - допомагає прибрати стан занепокоєння під час сну, організація простору під час сну.

2. Домашня тварина – зоотерапія.

3. Допомога іншим – як тільки людина починає допомагати іншим, кому гірше, вона починає почуватися сильною.

4. Коли ми нервуємо ми переоцінюємо наскільки люди помічають те, що ми нервуємо.

5. Відмова від кофеїну – схильна збільшувати рівень тривоги.

6. Насіння гарбуза – містить речовини, які можуть знизити тривогу.

Корисні вправи:

Дихання - "4х4" Дихати на 4 рахунки по квадрату вдих рахунок до 4, затримка вдиху рахунок до 4, видих на 4 і знову затримка на 4. Після того, як прийшло розслаблення, обов'язково закріпити ментально, візуально будь-яку картинку сили, світу, все буде добре. Потрібно тримати у собі нашу внутрішню силу.


Дихання - "7х7", Дихальна техніка вдих на 7 рахунків, затримка на 7 рахунків, видих на 7 рахунків, знову вдих на 7 рахунків. Зробити 7_9 циклів.

5 кроків техніка "Тут і зараз"Уважно подивися довкола і знайди:

  • 5 предметів певного кольору, які ти можеш побачити
  • 4 речі, яких ти можеш доторкнутися і назвати, які вони на дотик
  • 3 звуки
  • 2 запахи
  • 1 смак слини у тебе в роті, і якщо вона нейтральна, то що хотілося б відчути в роті зараз.

 Самопідтримна «Долоні Бога»

Інструкція: Стоячи чи сидячи, уявіть за вашою спиною величезний м'яч. Вигинаючи спину назад, уявіть, що ви стискаєте його спиною. Подивіться на свої долоні та уявіть, що ви поклали туди підтримку всіх важливих для вас людей чи духовних істот – своїх близьких, друзів, ангелів, Бога тощо. Покладіть свої долоні в область нирок, щоб великі пальці дивилися вперед. При цьому спина "спирається та стискає" м'яч. Спирайтеся на свої долоні та уявіть, що сила підтримки перетікає у вас.

 

Вправа "Метелик"

Після виконання вправи мозок переходить в більш адаптивний режим, йому легше навчатися, зосереджуватися, сприймати нову інформацію.


 

Вправа-візуалізація «Буйок в океані»

Зняття втоми, стабілізація внутрішнього стану.

Хід проведення: «Сядьте зручно, вільно та закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи... Уявіть собі, що ви – маленький буйок у величезному океані… У вас немає компаса, мапи, керма, весел… Ви рухаєтеся туди, куди несуть вас океанські хвилі, вітер… Велика хвиля може на деякий час накрити вас, але ви знову виринаєте на поверхню… Спробуйте відчути ці поштовхи і виринання… Відчуйте рух хвилі, тепло сонця, краплі дощу, подушку моря під вами, що підтримує вас. Прислухайтеся, які ще відчуття виникають у вас, коли ви уявляєте себе маленьким буйком у великому океані. Якщо ви відчуваєте страх, переконайте себе, що ви сильніший від хвиль і вітру, ви не можете потонути, ви знову і знову виринаєте з таємничих глибин, куди вас намагається загнати стихія. Можете відкрити очі, коли будете готові».

 

 

 

 

 

 

Проект "Чужого болю не буває"

 

Проект Гукової Анни "Хочу жити без війни"

 

Проект "Україно, ми - твоє майбутнє!"

 

Проект "Учні гімназії - захисникам України"

 

Проект "Друге життя продукту - Екоручка-14"    

 

Проект "Шкільна поліція"

 

Проект "Здорова дитина - здорова нація"

 

Проект "Психологічні особливості копінг-поведінки підлітків у складних життєвих ситуаціях"                  

 

Проект "Україна. Знайома незнайомка"

 

Проект "Харків - мої крила!"